Вирішення арабо-ізраїльського конфлікту.
 
Ні більше ні менше ніж сам Едвард де Боно, розробник знаменитої концепції «латерального мислення», консультуючи один з комітетів Міністерства закордонних справ Великобританії в 2000 році, заявив, що можлива причина всієї цієї сумної історії - низький вміст цинку, властивий організмам людей, які їдять прісний хліб. Побічним же ефектом цинкового голодування, як відомо, є агресивність, і, щоб компенсувати цей недолік, де Боно пропонував відправляти на Близький Схід банки з «Мармайтом».
 
Широко поширена думка, ніби «Мармайт» відлякує комарів, не має під собою жодної наукової основи. Як це не прикро, але вітаміни групи В, що містяться в «Мармайті» (власне, як і у пиві), ніяк не впливають на комарину поведінку.
 
«Мармайт» - «пасту, яку або люблять, або ненавидять» - придумали у 1902 році в англійському місті Бертон-на-Тренто в компанії «Мармайт Фуд Екстракт Компані». Ця поживна білкова паста містить дріжджовий екстракт, сіль, екстракт паростків пшениці, ніацин, тіамін, спеції, рибофлавін і фолієву кислоту.
 
Точний рецепт - як ви вже здогадалися - є «суворо охоронюваною таємницею». У 2000 році його власником стала компанія Unilever - власники таких відомих брендів, як «Персія», «Доместос», «Коулманз»**, «Сиф», «Корнетто» та «Імпульс». Річний обсяг продажів «Мармайта» перевищує 24 млн. банок.
 
«Мармайт» робить досить дивний вплив на самосвідомість народу Британії: його смак - це одна з тих речей, і за яким далеко проживаючі від батьківщини британці, за їх же власним твердженням, нудьгують найбільше. Білл Брайсон*** описував «Мармайт» як «їстівний дріжджовий екстракт, на вигляд схожий на промислове мастило».
 
Marmite - це традиційна французька каструля з кришкою, форма якої скопійована в банку з сучасної білкової пастою. Спочатку слово означало «лицемір» - від французького marmouser, або marmotter, тобто «бурчати» (можливо, тому, що всі лицеміри і каструлі з кришками приховують свій справжнє вміст від стороннього погляду і тихо киплять, пускаючи бульбашки).

 

---