Неділя, 05.05.2024, 00:16

Чувак.at.ua

Логін:
Пароль:
Статистика

Головна » 2009 » Жовтень » 14 » Українські анекдоти
09:31
Українські анекдоти
1990 - президент СРСР отримує Нобелівську премію.
1991 - СРСР не стало.
2009 - президент США отримує Нобелівську премію.
Весь світ, затамувавши подих, чекає Нового Року.

Два мисливці сидять у лісі на вишці. Раптом один побачивши оленя й говорить приятелеві:
- Попався. Тепер він може писати заповіт.
Бабах - олень стрибає в кущі й драпати.
Другий мисливець із глузуванням:
- Мабуть до нотаріуса побіг!

Чому?!
1. Чому жінки не можуть наносити туш на вії із закритим ротом?
2. Чому в газетах не зустрічається заголовок “Провидець виграв в лотерею”?
3. Чому доктори називають те, що вони роблять, “практика”?
4. Чому, щоб закінчити роботу в Windows, потрібно натискувати на “Start”?
5. Чому лимонний сік зроблений з концентрату, а засіб для миття посуду - із справжнього лимона?
6. Чому немає їди для котів із смаком мишей?
7. Чому, коли виходить новий корм для собак або кішок з “новим покращуваним смаком”, невідомо, хто його пробує?
8. Чому Супермен носить свої червоні труси поверх штанів?
9. Чому Ной не прибив тих двох комарів?
10. Якщо до тефлону нічого не прилипає, то як тефлон приклеюють до сковорідки?
11. Чому літаки не роблять з того матеріалу, з якого чорний ящик?
12. Чому, роблячи покупки в магазині за власні гроші, ми говоримо продавцеві “спасибі”?
13. Чому при народженні у людини прорізаються зуби, якщо все одно він вмирає з штучною щелепою?
14. Чому чоловіки голять лице, а жінки ноги? 
- Петре, а ти закрив двері?
- Закрив.
- На ключ?
- На ключ.
- На два обороти?
- Так, на два!
- Тааак, Петі більше не наливати…ми в ПАЛАТЦІ, чувак!

У купе поїзда сидить молода цікава дівчина в міні-спідниці. Чоловік, що сидить навпроти, звертається до неї:
- Дівчино, прикрийте коліна. І Вам тепліше буде, і я тремтіти перестану.

Ранок в Білому домі.
- Ну не можна, не можна сьогодні бомбити, пан президент. Ви ж лише Нобелівську Премію миру отримали. Не треба.
- Ну хоч трішки, за старою доброю американською традицією, ну хоч одну бомбу, га..?
- Не зрозуміють, пан президент. Діждіться хоч би до завтра.
- По Сахарі, високоточним, га..?
- Все одно кого-небудь зачепимо. Не пройде.
- По Антарктиді?
- Ні.
- Місяць?!

- Лікарю, ви говорите, що строк у мене 23 тижні. Ви впевнені?
- Так, я впевнений.
- Точно 23, а не 27?
- Ніяких сумнівів, 23 тижня.
- Боже... Я не за того заміж вийшла!

Ми ведемо досить здоровий спосіб життя - пиво, горілка, куриво, дівчата..
Ну хіба не здорово?

Діло було незадовго до мого одруження.
Зайшли з моєю майбутньою дружиною до її мами.
Мама подає мені яблуко: Будеш яблуко?
Я: Ні, дякую
Моя дівчина: Мам, я буду.
Мама: Ні, доню, не треба, воно не помите...

Дзвоню їй і кажу:
- Мовляв, так і так, люба, мій бізнес накрився...
Приїжджаю на квартиру, а її вже і сліду нема, і шмотки забрала. Ну й фіг з нею! Навіщо мені баба без почуття гумору?

Приходить чоловік до коханки. Тільки розляглися та лягли в ліжко, як бачать — по стіні повзе павук. Чоловік спершу хотів його вбити, а потім подумав і каже сам собі: «Хай живе Боже створіння…» За якусь годину — дзвінок. Повертається законний чоловік. Жінка свого коханця — на балкон. Той стоїть голий, мороз, дев’ятий поверх. «Усе», — думає, — «змерзну, вранці тільки труп мій знайдуть». Раптом бачить — повзе павук:
— Чоловіче, ти мене пожалів — тепер і я тобі віддячу. Сплету павутину, і ти спустишся по ній на землю.
— Як я спущуся? Я — важкий, павутина — тоненька, обірветься…
— Слухай, ти ж віриш у чудеса? Ось, наприклад, я людським голосом говорю — невже це не чудо? Ти лише смикни себе три рази за статевий орган — і станеш маленьким, як я. Потім знову смикнеш тричі — станеш знову нормальним.
Чоловік смикнув себе тричі — і став маленьким-маленьким. Спустився на землю. «Усе — думає — врятований. Треба ставати знову великим». Смикнув він себе тричі за оте саме місце — нічого. Знову смикнув — не допомагає. Стоїть у відчаї, смикає себе…
Раптом хтось його тихенько торкає за плече:
— Іване Івановичу! Мало того, що заснули під час сесії Верховної Ради, то ще й онанізмом займаєтеся!!!

- Одного дня, коли я був маленький, ми з бабусею зайшли в літнє кафе просто неба, щоб пообідати.
Потім почалася злива.
Мені знадобилося три години, щоб доїсти бульйон.

Якщо ви втікаєте від розлюченого натовпу – спробуйте об’яснити їм, що любу проблему можна рішити словами, мирно, без насилля…
Щоправда, знижувати при цьому швидкість зовсім не обов’язково…

- Ви хто?
- Я мирний атом.
- А чому з сокирою?
- Ось бачите, як мало ви знаєте про мирний атом!
Категорія: Анекдотики | Переглядів: 832 | Додав: chuvak | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]