Приїхав один хлопака поступати в Москву, у театральний інститут. Перший іспит - російська література. Зайшов, узяв білет - читає: "Тургенев, Муму". Починає розповідати:
- У цьому оповiданнi Тургенев описав життя за крiпаччини. Жила-була бариня i був у неi крiпак якого звали Герасим. Крiпак той був глухий i нiмий i тому не мав можливостi спiлкуватися з iншими людьми..
Тут встает член комиссии:
- Молодой человек, говорите пожалуйста по-русски - экзамен ведь по русской литературе!.. Хохол:
- Чекайте-чекайте, зараз все буде!.. Так от - мав Герасим лише одного товариша - цуцика якого вiн назвав Муму, бо бiльше не вмiв нiчого говорити. От якось той цуцик нагавкав на бариню, вона розсердилась i наказала Герасиму його втопити..
Тут опять встает член комиссии:
- Молодой человек, да говорите же по-русски, тем более, что не все Вас понимают..
- Чекайте-чекайте, зараз все буде!.. Так от - що робити Герасиму - вiн же крiпак? Узяв човника, виплив на середину озера, прив'язав на один кiнець мотузки цеглину, другий кiнець - цуциковi на шию. Пiдняв його, а цуцик йому у вiчi глянув i вашою клятою москальскою мовою говорить: "Герасим. За что?"