Є в столиці на горі
Кам'яна будова
Без балконів і колон,
А проте чудова.
Правив там не грізний цар
З генералітетом,
А найперший секретар
З вищим комітетом.
Там півсотні літ тому,
Як примара, лазив
Найлютіший людоїд
Каганович Лазар.
В плечі голову втягав,
Швендяючи мимо,
Референтик молодий
На імення Ліма.
Кепка, галстук, борода,
Як в інтелігента, -
Ніби Ленін погулять
Зліз із постамента.
Він боявся підійти
Ло дверей залізних:
Там же скільки по кутках
Охоронців грізних!
Чи подумати він міг,
Що оті солдати
Не комусь тут, а йому
Будуть козиряти?
Час минув
і той палац
Зовні не змінився,
А всевладний комітет
Ніби провалився.
Появились там нові
Управлінські сили,
Але згодом і нових
Звідти попросили.
І в найкращий кабінет
Гордою ходою
Угадайте, хто ввійшов?
Ліма з бородою.
Стежку він собі проклав
До тієї хати,
Як парторгу допоміг
Президентом стати.
Хата взята!
І при тім
Легко, без розбою.
З канцелярського писця
Ліма став главою.
В кабінетах розмістив
Незліченні штати.
Стали Ліму величать,
Стали прославляти.
Зашуміла, загула
Підневільна преса,
А він бороду густу
Виткне з "мерседеса"
І шурує інтерв'ю
На чотири боки,
І несуть його слова
На хвостах сороки.
Артистичну мав глава
І тонку натуру,
Заходився направлять
Пресу і культуру.
Як збиралися концерт
Урядовий дати,
В "Україну" залітав
Ліма бородатий.
Тицяв бороду свою
У програми навіть.
- Них, - командував, - давать!
А оцих - відставить!
Зникли танці і пісні
Й козаки чубаті,
Захопили сцени всі
Голі і патлаті.
Гордо Діма походжав
Між своїх героїв
Ще й полковницьке звання
Сам собі присвоїв.
Вже збиралися йому
Й генеральське дати,
Та не зміг він відрізнить
Тачки від гармати.
А зате у докторах
Браво захистився,
В Академію наук
Ліктями пробився.
Все під себе підгорнув
Ліма бородатий,
Та негадано за щось
Був з посади знятий.
Звідки, скільки і чого
У своє корито
Полководець натаскав,
Нині шито-крито...
Але казці не кінець,
Вибачте, будь ласка.
Без щасливого кінця
Не годиться казка.
Той, хто Ліму сковирнув
З жирної посади,
Несподівано згадав,
Як прийшов до влади.
За невдячність Лімин клан
Міг би не простити:
Той, хто вгору підійма,
Може й опустити.
І невдячному вночі
Навіть сон приснився:
Ніби привид з давнини
Раптом появився.
І гаркавеньке сказав:
- Батєнька-синаша!
Ліму кривдити не смій.
То людина наша.
Ми йому передрекли
Президентом стати,
А покіль допоможи
Вийти в депутати.
Як це роблять, знаєш сам,
Ти ж не красна дівка.
Лля попихачів твоїх
Головне - вказівка.
Час минув і - здрастє вам! -
Гордою ходою
В зал сесійний увійшов
Ліма з бородою.
Не торкайтеся, бо він
Неприкосновенний -
Комітету голова
І великий вчений!
Полюбуйтесь! Диво це
Бородатолице -
В новім уряді прем'єр,
Тимчасово - віце.
А на виборах нових
З галасом і громом
Президентом стане він,
Тобто - Головкомом.
Восхищайтеся! Його,
Красеня й атлета,
Вже назвала мудрецем
Лучшая газета,
Свєтской жізні - онде як!
Хроніка поважна,
А не квакавка якась,
Бідна і продажна.