Я вважаю це питання

Вельми інтересним:

Кому жити нині легше -

Брехунам чи чесним?

Важко чесному.

Він марно

Слів не викидає.

Коли скаже і не зробить, -

Совість заїдає.

А брехун наобіцяє

Й через день забуде І йому на те начхати,

Що говорять люди.

Пригадаймо, скільки встигли

Нам наобіцяти

Діячі, які в народні

Рвались депутати.

Нині бачим на екранах

Депутатські лиця
І приємно не на кожне,

Вибачте, дивиться.

Не хотілось би нікого

Словом цим образить,

Та бува такою пика,

Що в екран не влазить.

Особливо ті, що часто

За народом плачуть,

Вже за власними пузами

Ніг своїх не бачать.
Вибачайте добродушно,
Але ця солідність
Туго вписується в нашу
Всенародну бідність.
Звідкіля ж тому багатству
Взятися у хаті,
Ае хазяїн сухоребрий,
А слуги пузаті?