Українське наше сало

Анекдотом нині стало.

А чому ж на наше сало

Кожне пельку роззявляло?

Зайшов якось я до кума.
- Діла нехороші:

Появилися фальшиві

Українські гроші.
Кум питає:

- Ти їх бачив?

А я кажу:

- Жінці

Хтось підсунув у крамниці

Фальшиві червінці.
- От сволота! - кум говорить.

Бач, дійшли до чого.
Колись отак ошукали
І мене, дурного.
Тепер коли у крамниці
Одержую здачу,
Підроблених не підсунуть,
Бо зразу побачу.
Я не знаю, що для цього
Придумали вчені,
А я просто шматок сала
Ношу у кишені.
Кладу здачу біля каси
Усю без розбору,
Потім гривні повертаю
Портретами вгору
І проводжу шматком сала
У них над вусами.
Якщо вони повертають
За салом носами,
Тоді, значить, не фальшиві
Хлопці на купюрі,
Бо від сала відвертатись -
Не в нашій натурі.