Над безмежним океаном
Лайнер проліта,
А в салоні дід старенький
Сало упліта.
Пахне салом українським
На увесь літак.
Підбігає стюардеса 
І говорить так:
- Командір наш сало любіт,

Он у нас хохол.
Просіт он кусочек сала

Принести на стол.

Настовбурчились у діда

Вуса, наче дріт.
- Він не буде їсти сала,

- Відмовляє дід.

Вертається стюардеса

Через п'ять хвилин.
- А у нас любітель сала

Єсть єщо одін.
- А це ж хто? - старий питає.
- Наш второй пілот.

Он хохол и любіт сало.

Щирий патріот.
Лід серветкою утерся:
- Дівко чи мадам,

Він не буде їсти сала,

Повторяю вам.

Стюардеса пильно в очі

Дивиться йому.
- Як це так - не буде їсти...

Поясніть, чому.
Лід насупився сердито:
- Поясню, мадам.
Той і цей не будуть їсти

Тому, що не дам.

Українцям дав би сала,

А хохлам - не дам!