З кумом знову приключилася біда.
Він аж плаче: - В мене жінка молода.
Тільки б жить та веселитися мені,
А у неї сильні болі головні.
Вже й професор в інституті оглядав.
Я теличку і свиню свою продав,
Бо тепер же медицина дорога,
А однаково погано помага.
Я одвіз мішок цибулі на базар
І купив там свєтську хроніку - "Бульвар",
Бо дружина полюбляла з юних літ
Почитати про дворян та вищий світ.
І тепер моя голубка до ... Читати далі »

Ще недавно на Вкраїні
Книги і журнали
Видавали вчені люди,
Інтелектуали.
А тепер у видавництвах
Оновили штати
Й заходилися всіляку
Погань друкувати.
Всяк, хто має хоч маленьку
Ло писань кебетку,
Може навіть сороміцьку
Видавать газетку.
Тож не дивно, що нахрапом
В журналісти пруться
Навіть ті, що у народі
"Голубими" звуться.
А чому вони так звуться? -
Постає питання.
А тому, що є так зване ... Читати далі »

На хазарському базарі
Це буденна справа.
У газетці безсоромній
Блазенська об'ява,
Безумовно руськомовна:
"Ламочки й дівиці!
Оголошується конкурс,
В кого кращі циці!"
Нижче сказано:
"Щоб участь
Взяти у змаганні,
Шліть погрудну фотокартку
В натуральнім стані".
Ту об'явку склали люди
Грамотні, нівроку:
Замість "циці" написали:
"Конкурс: груди року".
Зрозуміло, що не в кожнім
Місті чи районі < ... Читати далі »

Розгулялись жовторилі,
Пишуть що завгодно.
Вже доводять, що женитись
На жінках не модно.
Обписали у газетках
Не одну сторінку -
Все про те, як дядько дядька
Взяв собі за жінку.
І при цьому жовте кодло
Гордо заявляє,
Що любити дядьку дядька
Кодекс дозволяє,
Бо скасовано колишні
Заборони грубі:
Дядько з дядьком
жити можуть
У законнім шлюбі...
Вдосконалювать закони -
Справа благородна,
Та ... Читати далі »

Коли пише чи говорить
Видатна людина,
То у неї кожне слово -
Дорога перлина.
Такі люди в світ приходять
Не часто й не густо,
їх історія шанує,
Вони - златоусти.
Сам Сократ, мудрець великий,
Не писав нічого.
Записали вірні учні -
Хто що чув від нього.
А коли мудрець потрапив
У жахливу скруту,
Від учення не відрікся
І прийняв отруту.
Жив достойно муж великий
І загинув славно.
А тепер про те ... Читати далі »

У столиці злотоглавій
Всюди продається
Непристойна газетьонка,
Що "Бульваром" зветься.
В заголовку зубоскалить
Газетьонка ета,
Шо вона на Україні
Лучшая газета.
Зі сторінки на сторінку
Лізе слизняками
Словоблудство сороміцьке
Вкупі з матюками.
Ех, які ми "жлобовиті",
Браття-українці!
Щось подібне ми боялись
Бовкнути при жінці
Чи при дівчині, крий Боже,
Чи при молодиці, -
За таке могли вліп ... Читати далі »

Є в столиці на горі
Кам'яна будова
Без балконів і колон,
А проте чудова.
Правив там не грізний цар
З генералітетом,
А найперший секретар
З вищим комітетом.
Там півсотні літ тому,
Як примара, лазив
Найлютіший людоїд
Каганович Лазар.
В плечі голову втягав,
Швендяючи мимо,
Референтик молодий
На імення Ліма.
Кепка, галстук, борода,
Як в інтелігента, -
Ніби Ленін погулять
Зліз із постамента ... Читати далі »

Нині радіо не глушать,
Значить, слухачі
Можуть слухати "Свободу"
Вдень і уночі.
Для заморських товстосумів
Явно не біда,
Що те радіо мільйони
Доларів з'їда.
Прориваючись настирно
В кожну хату й дім,
Розтлумачує "Свобода"
Слухачам своїм,
Шо з неволі вириватись
Помагали нам
Растропович і Войнович,
Терц і Мандельштам,
Що ніхто в мистеитві вищих
Не досяг чудес,
Ніж Утьосов і Коротич,
Райкі ... Читати далі »

Схаменулася Європа,
Спохопились Штати,
Заходились порносекси
В рамки заганяти,
Бо від них на власній шкурі
Вже відчули згубу.
Учать молодь не казитись,
Не дуріть до шлюбу.
А у нас тут - хоч виносьте
Образи із хати -
Розгулялись "ізвращенці"
Й інші сексопати.
Букварів не вистачає
У холодних школах,
А папір іде на пресу,
Що друкує голих.
Телебачення шурує
Хітові паради,
На яких задами крутять
Зірочки ... Читати далі »

Скільки вклали наші люди
Розуму і праці,
Щоб співати й виступати
В гарному палаці!
Він красується, як лялька,
В сяйві, у промінні.
Сцени кращої немає
В нашій Україні.
Та не часто українці
Виступають з неї, -
Лиш тоді, коли справляють
Круглі ювілеї.
Захопили нашу гордість
І окупували
Борьки, Ліми, Мішки, Фіми
Та Філіпи й Алли.
Як трапляються в Росії
Перебої-збої,
Тут нема від них рятунку
І нема відб ... Читати далі »

Телевізори белькочуть,
Стогнуть журналісти,
Що нас можуть олігархи
Без гірчиці з'їсти,
Що ті кляті олігархи
Збилися у клани
І плекають бузувірські
Наміри і плани.
І журнал уже в столиці
Нашій видається,
Що, аж страшно вимовляти,
"Олігархом" зветься.
А журнал той по кіосках
Нічого й шукати,
Бо читать його достойні
Лиш аристократи.
Розсилається він тайно,
Щоб суконне рило
Десь немитими рукам ... Читати далі »

Ви знаєте, чому лиса
Голова у кума?
Тому, що він не про себе,
Про державу дума.
Кажу йому: - Я учора
З радіо дізнався,
Що з Путіним без галстука
Кучма зустрічався.
Кум сердито відмахнувся:
- Ну то й що такого?
Я все життя без галстуків
Живу - і нічого...
- Так ти ж, - кажу, - як холодно,
Ходиш у куфайці,
А як сонце припікає,
Гуляєш у майці.
А коли ти у куфайці
Чи в футбольній майці,
То на ... Читати далі »

Часто нами управляли
Справжні ідіоти,
Що лишили після себе
Тільки анекдоти.
Ось, приміром, десь на з'їзді
Брежнєв-маразматик
Бекав-мекав на трибуні
Із чужих нотаток:
- Наша встрєча з раком-бабом,
То єсть, бабом-раком,
Нєт, с ракбабом, ізвінітє,
С Кармалєм Бабраком... -
Прослухавши склеротичне
Белькотання Льоні,
Наші предки навіжено
Ляпали в долоні.
Ви знаєте, чом ми з вами
Такі голодранці?
... Читати далі »

Забивають людям баки
Вчені і невчені,
Дурять голови та пхають
Долари в кишені.
Фільми ставлять фантастичні,
Видають романи:
А чи є, мовляв, на світі
Інопланетяни?
Та не треба ж особливих
Розуму й кебети,
Щоб підтвердить: є пришельці
З іншої планети!
Звідусіль на Україну
Приїздять туристи -
Бізнесмени, конгресмени,
Лікарі, артисти.
Прибувають літаками
Й на машинах власних -
Всяких "вольво", ... Читати далі »

Розмовляє наша Мова
З Руським Язиком.
Мьі с тобой, - Язик говорить, -
Не в ладах живем.
Опечален мой двуглавый,
Мой родной орел
Тем, что ныне в Украінє
Мало руських школ.
Малышей русскоязычных
Надобно беречь.
Ти же знаешь, как их портит
Неродная речь.
- Отакої! - каже Мова.
- Я ж сестра твоя,
То чого ж російським діткам
Шкодитиму я?
І чого ворогувати
Мові з Язиком?
- Да пойми, - Язик говор ... Читати далі »

Хоч в Ізраїлі євреям
Жить непросто, тісно їм,
А вони єдинокровних
Закликають в рідний дім:
- Приїжджайте в край коханий!
Ми притулок вам дамо.
Проживайте з нами вкупі,
Як усі ми живемо.
А Росія не скликає
Рідних дочок і синів,
Хоч землі достатньо має -
Більше в тисячу разів.
Там же нікому трудитись,
Там же злидні й темнота,
А дітей орел двоглавий
Під крило не підгорта,
Не гукає, не скликає,
Що ... Читати далі »

Поділюся новиною.
Знаю я, то знай і ти:
Нам в Ізраїлі друкують
Українські паспорти.
Акуратненькі, синенькі,
Як картиночка, гарненькі,
Але як їх не крути,
Хоч рентгеном просвіти,
А графи "національність"
Там не зможемо знайти.
Будеш, паспорт той вертіти,
Повертати сяк і так, -
І не зможеш зрозуміти,
Хто ти - турок чи козак,
Чи приблудний чужоземець,
Чи безбатченко-нацмен,
Чи затурканий туземець, ... Читати далі »

Чоловік журнал читає
І говорить жінці:
- Звідкіля вони взялися -
Нові українці?
Конкурсують молодичок
І дівчаток всюди:
В кого стегна красивіші,
В кого кращі груди.
Пруть на сцени косяками
Чесних і гулящих,
Калібрують сексапільних,
Тобто, геть пропащих, -
І вивозять за кордони,
На чужі базари...
- Не дивуйся, - каже жінка.
Всі вони - хазари.
Я ні разу ще не чула,
Щоб нахабне рило
Без одесь ... Читати далі »

Приключилася подія
Аивна й небувала.
Вся Одеса святкувала
І торжествувала.
У Жванецького Михайла,
Автора й артиста,
Відбулася з президентом
Зустріч особиста.
Достеменно невідомо
Як пройшла розмова,
Бо про зміст її у пресі
Не було ні слова.
То ж не жарти! Відгорнувши
Всі державні справи,
Зустрічався з гумористом
Сам глава держави.
Навіть Гоголю приснитись
Не могло ніколи,
Щоб побути на прий ... Читати далі »

Телевізор бубонить,
Радіо мовляє,
Як міліція живе
Й сили укріпляє.
Щоб підвищити престиж
Рідної міліції,
З-за кордону навезли
Гору амуніції.
Як поткнуться на майдан
Кляті демонстранти,
То вона покаже їм
Всі свої таланти.
Нині хлопці-молодці
Мають дубиняки,
У середину яких
Вперто залізяки.
Причандалля то таке
Хитре і дотепне,

Що по черепу огрій -
Він, як диня, репне.
Доторкнешся ... Читати далі »